В Україні з’явилася перша аграрна розписка, яку оформили садівники. Це сталося 26 жовтня. До цього аграрні розписки як інструмент фінансування малого та середнього агробізнесу використовувалися винятково для вирощування зернових та олійних культур. Відтак сьогодні їх можливості суттєво розширилися.
До цієї новації пряму причетність має фермерське господарство «Гадз», яке розташоване в селі Трибухівці Бучацького району Тернопільської області. Це господарство добре знане не лише в цьому регіоні, але й в Україні та навіть поза її межами.
Господарство було засноване 2011 року. Його назва походить від прізвища власника – Петра Гадзи.
Загалом воно обробляє 600 гектарів землі, і вся ця площа відведена під фруктовий сад. 40 гектарів засаджено сливами, 30 гектарів припадає на груші, а решта – на яблуні. Тож не випадково, що тут вирощують 40 сортів яблук, серед яких є елітні сорти і навіть клубні. Один із них – «Байя Маріса» має червону м’якоть і містить у 40 разів більше антиоксидантів за звичайні сорти цього фрукту. Тому й має підвищений попит на ринку.
Заступник голови фермерського господарства Олег Грицак повідомив, що вони не обмежуються лише вирощуванням фруктів. Великого значення також приділяють їх зберіганню та переробці. Це вкрай важливо для України, бо переважно вітчизняні сільгосппідприємства зорієнтовані на виробництво сировини, через що втрачають значні кошти і утримують не дуже впевнені позиції на внутрішніх та зовнішніх продовольчих ринках.
У фермерському господарстві «Гадз» створено потужний логістичний центр. Він передбачає сортування та зберігання до 10 тис. тонн фруктів у регульованому газовому середовищі. В перспективі передбачається збільшити його потужності втричі.
Третій напрямок роботи господарства пов’язаний із розсадництвом.
«У нас є сертифікований розсадник, — розповів Олег Грицак. – Ми вирощуємо саджанці яблуні, груші, сливи, персика, черешні, абрикоса для власних потреб, для реалізації на території України. І у нас є проект по співпраці з голландцями: ми для них також вирощуємо саджанці».
Підприємство має сучасне технічне та технологічне оснащення. Попри це на постійній основі тут працює до 100 людей, а в сезон збирання врожаю додатково залучають ще 400-450. Переважно це мешканці району, але цього року в «Гадзі» вперше працювала бригада із Закарпаття. «В майбутньому плануємо побудувати великий гуртожиток, тоді можна буде більше залучати людей з інших місць», — пояснив Олег Грицак.
Минулого року, за даними заступника голови господарства, тут було зібрано 15 тис. тонн яблук. Цього року показник дещо менший, тут сподіваються вийти приблизно на 12 тис. тонн. Пояснюють, що вищому врожаю завадили весняні заморозки та інші погодні негаразди. І розраховують на те, що найбільші врожаї ще попереду, оскільки сад досить молодий і має набрати відповідну силу.
За словами Олега Грицака, тут дбають не лише про зростання кількісних показників, але й про забезпечення якості та безпечності. Продукція господарства присутня на прилавках провідних вітчизняних торговельних мереж, а також активно реалізується за кордоном: в Норвегії, Швеції, Туреччині, Іраку та в багатьох інших країнах.
«Ми вклали в цей сад багатомільйонні суми, — зазначив заступник голови господарства. – І дуже зацікавлені в тому, щоб наш бізнес розвивався. Уже зараз думаємо про розширення можливостей – про будівництво, закупівлю нового обладнання. Все це вимагає значних коштів».
До цього часу господарство «Гадз» свої потреби у фінансах покривало за рахунок традиційного банківського кредитування. «Я 12 років працював у банківській системі, — пояснив Олег Грицак, — тому добре розуміюся на фінансових питаннях. І ми завжди купували засоби захисту рослин якщо не в кредит, на поворотні кошти, то використовували такий інструмент як вексель».
Але нещодавно в господарстві дізналися про можливості нового інструменту кредитування малих та середніх сільгоспвиробників – аграрні розписки. Вперше про них почули під час семінару, який в районі проводився спеціалістами Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні». І з’ясували для
себе дуже важливу річ: цей інструмент розширює заставну базу. Він дає можливість отримувати позику грошима або матеріально-технічними ресурсами під заставу майбутнього врожаю.
«Для нас це було вкрай важливо, так би мовити, головний «козир», — сказав Олег Грицак. – Бо ми вже не мали на той момент застави, все заклали під будівництво та під техніку».
Зважили також і на відгуки про аграрні розписки в соціальних мережах. Всі вони були позитивними. Не останню роль при ухваленні кінцевого рішення зіграла й консультація, котру отримали від регіонального консультанта Проекту IFC Ігоря Дудки. Подібні консультативні пункти діють також і в решті пілотних областей, де Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні» за сприяння Швейцарської Конфедерації впроваджений цей новітній інструмент фінансування.
«Зазвичай ми купуємо раз на рік засоби захисту рослин на суму 12-15 млн. гривень, — розповів заступник керівника господарства. – Цьогоріч ми вже зробили таке придбання. Але потім виникла потреба докупити невелику партію з двох препаратів. І ми вирішили скористатися можливостями аграрної розписки».
За нею господарство отримало товару на 170 тис. гривень під заставу у понад 212 тис. гривень. Заставою послужили яблука сорту «Голден» на площі 1,96 га. В якості кредитора виступила «Фірма «Ерідон». Дія розписки нетривала в часі, вона розрахована на один місяць і вже в листопаді має бути закрита.
«Ми розглядаємо аграрну розписку як тестову, експериментальну, — зазначив Олег Грицак. – Хочемо подивитися, як вона оформляється, проплачується, погашається. Нас цікавить процедура, щоб нею можна було скористатися в подальшому».
Перші результати в роботі з аграрною розпискою додали господарству оптимізму. Оформляли її загалом впродовж 3-х днів: першого дня збирали та подавали документи, другого дня їх розглядала нотаріус, а на третій день її вже підписали.
Потішило й те, що не довелося збирати надмірну кількість документів. Всі вони завжди є під рукою в кожному господарстві. Зокрема, йдеться про установчі документи, право власності на землю, договір її оренди та деякі інші.
В господарстві достеменно знають, що на оформлення традиційного банківського кредиту витрачається набагато більше часу. «Поки прийде оцінювач, поки зробить оцінку майна, поки будуть зібрані всі документи, поки заявка пройде через кредитний комітет… На даний момент те, що ми бачили з аграрною розпискою, — це швидше і дешевше», — зауважив Олег Грицак.
Він також додав, що якщо експеримент з новим інструментом фінансування виявиться успішним, то вже невдовзі господарство оформить аграрну розписку на щорічну закупівлю засобів захисту рослин. І тому її вартість може обраховуватися мільйонними сумами.
«Думаю, в такому випадку ми також рекомендуватимемо її іншим нашим колегам, — сказав заступник керівника господарства. – Бо для тих, у кого нема застави, аграрна розписка – то єдина можливість взяти кредит».
Аграрні розписки на Тернопільщині були запроваджені на початку жовтня минулого року. Станом на кінець жовтня поточного року їх уже видано тут 12. Проект IFC прогнозує, що до кінця року ця кількість збільшиться, бо вже нині сільгоспвиробники регіону починають готуватися до майбутніх весняних польових робіт і оцінювати свої фінансові потреби.
Тернопільщина не єдиний регіон, де працюють аграрні розписки. Вони також впроваджені ще у 7 областях: в Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Харківській, Хмельницькій, Миколаївській та Сумській. Загалом із 2014 року, відколи в Україні використовується ця кредитна новація, за її допомогою в сільське господарство залучено вже понад 1 млрд. гривень.
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання Суспільний кореспондент
